19
Чер

Як сипати сіль на рану міста (частина 2)

Реставрація старого будинку – це складно і дорого, але за певних умов з неї можна навіть отримати економічну вигоду. У різних містах і країнах вимоги до реставрації різні. Подивимося на прикладах.

Ось приклад з європейських реалій. Ми робили ірландський паб в самому центрі Салоніків (місто – майже ровесник Одеси). Це була одна з найстаріших будівель в Салоніках, часів заснування міста. Фасад двоповерхового будинку трохи нагадує одеські будинки на Торговій в районі Нового ринку, ті самі перші історичні споруди. Чи треба говорити, що ми навіть не намагалися міняти фасад? В Європі з цим дуже суворо! Коли запропонували закріпити маркізу, нам розсміялися в обличчя. Форма, розмір і колір номера на вулиці узгоджується цілим комітетом, що говорити про маркізи. Це одні з найцінніших будівель в місті. Всередині була проведена комплексна реконструкція (а це були руїни, в буквальному сенсі), тобто по суті підняли нову будівлю всередині старої. А до фасаду вимоги такі, що навіть колір стільців, які видно з вулиці, не давав польоту для фантазії. Он там, в кутку за вітриною, трошки можна. А так ні. Тобто ми діяли в традиційній грецькій гамі, використовували традиційні грецькі стільці і оформляли ірландський паб з максимальною повагою до історичної спадщини Греції. Це приклад роботи в найжорсткіших рамках, встановлених міською владою. На перший погляд, працювати в них непросто, але коли кордони жорсткі і прозорі, коли чітко зрозумілі всі “можна” і “не можна”, стає ясно, як вирішити задачу замовника найкращим чином.

Інший приклад – з нашої столиці. Таких жорстких правил тут немає, але бажання зберігати історію міста – є. Ми беремо участь в реконструкції готелю в центрі Києва (працюємо над інтер’єрами) і зсередини бачимо, як це відбувається прямо зараз. Тут зберегли фасад, тому що це історична частина міста, і головні сходи на 4 поверхи, тому що вони були найменш травмовані. Все інше знесли і побудують заново, зі збереженням ключових елементів стилістики. Є обміри по ліпнині для відновлення, мармур буде точно таким же, фасад типовий цегляний київський і дах з оцинкованого заліза. Вигляд історичної київської будівлі буде збережений. А все інше стане сучасним, з полегшеними залізобетонними перекриттями і модними номерами. Щоб подружити інтереси забудовника і інтереси міста у будівлі з’явиться мансарда і буде перебудовано підвал. Таке збільшення площі зробить гроші в цьому проекті нейтральними, адже знести і побудувати багатоповерхівку зі скла і бетону набагато вигідніше. Але якщо у міської влади є бажання зберігати історичний вигляд міста, завжди можна знайти можливість для діалогу.

Є про що поговорити і на прикладі Одеси. Але про це наступного разу.